Дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) "Малятко" Апостолівської міської ради Дніпропетровської області








Наші блоги

 

 

                     

«Сучасні підходи до формування пізнавальної активності  дошкільнят».

 

Проблема розвитку пізнавальної активності дошкільнят – одна з найактуальніших проблем сучасності та проблема над якою працює наш заклад, оскільки пізнавальна активність є неодмінною передумовою формування розумових якостей особистості, її самостійності  та ініціативності.

Під пізнавальною активністю ми  розуміємо  самостійну, ініціативну діяльність дитини, спрямовану на пізнання навколишньої дійсності (як прояв допитливості) й зумовлену необхідністю розв’язати завдання, що постають перед нею в конкретних життєвих ситуаціях.

«Активізація» – пробудження до активності, підсилення дії – передбачає оволодіння педагогом майстерністю входити в спонтанну діяльність дітей, не порушуючи при цьому її розвивального характеру. Треба викликати зацікавлення малюків до запропонованого, створити стан захопленості, розумового напруження, спрямувати зусилля малят на усвідомлене сприймання інформації та набуття умінь, а потім поступово і непомітно зменшувати свою активність, поступаючись першістю дитині.

 Як зацікавити дитину, викликати в неї бажання вчитися, пізнавати, розмірковувати, робити висновки? Це питання хвилює нас.

На педагогічній раді «Сучасні підходи до формування  пізнавальної активності дошкільників»  на початку навчального року  ми поставили перед собою завдання

  • розвиток мови і мислення;
  • фомування реалістичних уялень;
  • сенсорне виховання;
  • розвиток пізнавальних інтересів.

 

Завдання розумового виховання дітей дошкільного віку  об'єднали в декілька груп:

  1. Набуття елементарних знань про довкілля, природу, життя і про працю людей, суспільні явища, їх зміст стосується найближчого оточення дитини.

2. Формування навичок і вмінь розумової діяльності, яке полягає в формуванні в дітей певних способів сприймання, розвитку всіх

пізнавальних процесів.

3. Розвиток пізнавальних психічних процесів: відчуття, сприймання, пам'яті, уяви, розвиток сенсорного виховання,

4. Розвиток зацікавленості дітей, допитливості, розуму і формування

на їх основі стійких пізнавальних інтересів, розвиток розумових

здібностей.

Визначили  засобами розумового виховання дошкілльникіів:

  • ознайомлення з навколишнім світом (розвивається кругозір дитини, її
  • пізнавальні процеси, спілкування з дорослими збільшується обсяг
  • інформації);
  • гра – специфічна діяльність дітей, в якій відзеркалюється навколишня
  • дійсність, виявляються знання.Різні види ігор по-різному впливають на розумовий розвиток дітей;
  • праця, в процесі якої відбувається практичне ознайомлення з якостями

і властивостями предметів, знаряддями праці, матеріалами;

  • навчання – цілеспрямований вплив, що здійснюється систематично,

забезпечуючи послідовність нагромадження знань і умінь.

Також, ми вважаємо, що  важливим завданням  в роботі педагогічного колективу закладу  – є  створення   оптимальних  умов для організації  навчально-пізнавальної й дослідницької діяльності дошкільників, а саме:

  • визначити завдання, які потрібно засвоїти;
  • створити мотивацію;
  • застосовувати інноваційні технології;
  • створити  розвивальне середовище;
  •  оцінити  досягнення;
  • аналіз.

Організована навчально-пізнавальна діяльність у дошкільному закладі є складовою освітнього процесу  в усіх вікових групах. Педагоги  планують  і проводять її відповідно до програмових завдань різних програм  та  інтересів, запитів, здібностей, залучаючи їх до організованих занять.

Вся система освітніх впливів спрямована на мотивацію дітей до пізнання та навчання. Основу такого навчання будуємо за принципами науковості, наочності, послідовності,систематичності, доступності, диференційованого  та індивідуального підхід, які дозволяють утримати у дітей інтерес, сформувати у них  звичку і потребу в  пізнанні.

Під час навчально-виховної роботи щодо пізнавального  розвитку  дітей дошкільного віку педагогами  закладу  використовуються різноманітні форми роботи:

  • заняття (різних типів);
  • дидактичні ігри;
  • логіко-математичні завдання;
  •  практичні завдання;
  • психогімнастики;
  • етюди;
  • фізкультхвилинки;
  • запитання проблемного та пошукового характеру, загадки, тощо.

 Методи:

  • наочні (спостереження, екскурсія, демонстрування картин, показ кіно;
  • словесні (розповідь,бесіда,вивчення художньої літератури);
  • практичні (вправи ,ігри, праця в природі).

Та прийоми:

  • наочні (зразок,показ);
  • словесні (пояснення, запитання,оцінка);
  • ігрові (ігрова дія, ігрова ситуація).

Практика доказує нам, що таких форм і методів роботи з дошкільниками замало для виховання, навчання та соціалізації особистості дитини.

 

На сьогодні пізнавальний розвиток дошкільнят здійснюємо засобами інноваційних технологій:

1. Інтегрованої технології навчання та виховання;

2. Інтерактивної технології;

3.Проектної.

1. Однією із найефективніших форм організації навчально-пізнавальної діяльності являється використання інтегрованого навчання.  Суть такого навчання полягає в тому, що така побудова навчання поєднує розділи та їх виконання максимально.

Переваги інтегрованого навчання:

  • інтеграція пожвавлює навчальний процес;
  • економить навчальний час;
  • позбавляє від перевтоми.

Однією із найефективніших форм організації навчально-пізнавальної діяльності є інтегровані заняття.  Такі заняття – це якісно новий рівень синтезу знань дітей, які об’єднуються  навколо певної теми різнорідні знання. Синтез цих знань дозволяє досягти різнобічного розгляду об’єкта, показати взаємозв’язок явищ, інтенсивно формувати у дитини розумові операції аналізу, порівняння,  узагальнення тощо.

 

2. Інтегроване навчання – взаєморозуміння, взаємодія, вирішення завдань, за яких учасник відчуває успішність.

 

 Найбільш застосовуємо такі  інтерактивні вправи:

а) «Передбачення»,«Криголами», «Мікрофон», «Мозковий штурм»;

б)робота в парах, робота в малих групах, коллаж,реклама;

в) інтерактивні ігри: «Рольова гра», «Драматизація», програвання сценки;

г)технології навчання у дискусії: метод «Прес», «Дискусія», «Так - ні».

     «Передбачення» - метод роботи з дітьми, в ході якого пропонується «передбачити» можливі варіанти вирішення проблеми. Наприклад, запропонувати дітям гру «Місяці говорять про себе»

 - Які ви знаєте зимові місяці?

  • Що ви очікуєте від кожного з них?

 - Уявіть себе на місці кожного місяця і почніть розповідь, наприклад, так: «Я – перший місяць зими…».

 

 «Криголам» ламає  кригу відчуженості,  сприяє  активізації роботи дітей на занятті, допомагають організувати їх діяльність, створити атмосферу доброго настрою, щирості, відвертості.

Наприклад:за початковими літерами дайте характеристику цій порі року:

         В – весела, вітряна,

         Е – енергійна, емоційна,

         С – сонячна, святкова,

         Н – ніжна, незвичайна,

         А – активна, …

Метод «Мікрофон» дає можливість кожному сказати щось швидко, по черзі, відповідаючи на запитання, або висловлюючи свою думку.

«Мозковий штурм»  -  відома інтерактивна технологія колективного обговорення, що широко використовується для вироблення кількох вирішень конкретної проблеми. «Мозковий штурм» спонукає дітей проявити уяву та творчість, дає можливість їм вільно висловлювати свої думки.

Наприклад: за буквами імені дати характеристику зайчику.

Загадка

Цифра ця усім говорить,

Скільки днів до тижня входить.

Поряд стане буква «я»,

То це буде вже …(сім’я)

    2. Побудова асоціативного куща. На дошці прикріплена картка зі словом сім’я,весна, професії, геометричні фігури, іграшки,тощо.

  Прочитайте і доповніть, на кого або на що схожа матуся.

Изображение                                                                       лагідна, як ______________ .

Изображение                                                                       працьовита, як ____________ .

Изображение Изображение Изображение            М А М А                                           мила, як _______________ .

                                                                       добра, як ______________ .

                                                                       красива, як _____________ .   

«Роботу в парах»  застосовуємо підводячи підсумок заняття, пропонуємо  дітям розказати про себе. У бесіді використати подані початки речень, доповнюючи їх по-своєму.

Мене цікавить…

Я люблю читати…

У мене добре виходить…

Мені хочеться бути схожим на…

Бути справжньою людиною – це значить…

 

 «Робота в групах»

Наприклад «Мозаїка»  Реконструкція та асоціативний зв'язок(пошук складових). І – опис тварини, ІІ – що ви можете розповісти  про тварину?, ІІІ – складіть загадку.

 

Мета «Рольової  гри» – визначити ставлення до конкретної життєвої ситуації, сприяти розвитку творчої уяви та образного мислення.

Рольові  ігри  «Зобрази казку», «Зобрази професію»

    Грають дві команди. Одна команда зображає без слів казку, інша ж команда повинна здогадатися, яка це казка і хто кого зображає. Завдання можна ускладнити тим, що за допомогою міміки діти зображають характери героїв.

    Казки: «Ріпка», «Рукавичка», «Червона Шапочка» тощо.

Метод «Прес» використовую в роботі з дітьми та педагогічними кадрами, коли потрібно підвести до самостійного виведення правил,інформації, формулювання висновків. Учасники  можуть і діти висловлювати свою думку з даної проблеми стисло, за конкретною схемою.

 

Позиція – Я вважаю, що ……………………

Обґрунтування – Тому що………………………….

Приклад -  Наприклад, ………………………………….                 

Висновок……………………...

 

Приклад.

  1. Я вважаю, що інтерактивні методи потрібно застосовувати в освітній діяльності.
  2. Тому що,  це навчання, яке дає можливість дітям в парах, мікрогрупах або малих групах опрацьовувати навчальний матеріал розмовляючи, дискутуючи та обговорюючи різні точки зору.
  3. Наприклад, мозкова атака,криголам,  робота в парах, дискусія,мікрофон.
  4. Отже,активізують пізнавальну діяльність дошкільнят, надають їм змогу набути навичок, необхідних для спілкування та співпраці, забезпечуємо зацікавленість предметом.,

 

«Дискусія»  розвиває фантазію, творчу уяву, надає можливість бути розкутішими у своїх виловлюваннях.

  Правила дискусії.

    1. Учасники  об’єднуються у дві : А – «стверджуюча» і В – «заперечуюча».

    2. «Стверджуюча» команда висуває свої аргументи та докази.

    3. «Заперечуюча» команда має знайти свої твердження.

    4. Обидві команди беруть участь у мікро дискусіях.

    5. Один із гравців команди А та один із команди В роблять висновки щодо гри та теми.

    6. Час обмежений.

    7. Судді визначають переможця.

    8. Суперники мають бути коректними один до одного.

    По закінченню дискусії потрібно  зробити висновок.

    Суть гри «Так - ні» полягає в тому, що вона вчить дітей пов’язувати різні факти в одну картину, систематизувати інформацію, яку вони одержали, слухати і чути інших.

    Вихователь  загадує якесь число, предмет або літературного  героя. Діти намагаються знайти відповідь, при цьому ставлять запитання. На їхні запитання педагог відповідає тільки словами «так», «ні» або і «так і ні».

   

Я задумала геометричну фігуру (прямокутник).

Відгадайте її.

    - Ця фігура має кути?                                         Так

    - Кутів три?                                                          Ні

    - Більше, ніж три?                                               Так

    - Сторін чотири?                                                  Так

    - Кути прямі?                                                       Так

    - Сторони всі рівні?                                             Ні

    - Протилежні сторони рівні?                              Так

    - Це прямокутник?                                               Так

 

  Метод проектів   складається із чітких етапів, під час яких, розвивається творче  мислення та приймається  рішення. Відповідно до шляхів розв`язання завдань проекти розподіляють за видами:

- прикладні;

-дослідницькі;

-інформаційні;

-рольово-ігрові.

Такі  проекти вимагають продуманої структури  проектної діяльності, спрямовані на розв`язання творчої дослідницької роботи за  основними  етапами.   Направлені на роботу з інформацією про будь-який об`єкт, явище тощо. Вони передбачають ознайомлення учасників проектів з будь-якою інформацією, її аналіз і узагальнення.  Учасники проекту виконують визначені ролі – це можуть бути казкові, літературні персонажі або вигадані герої. Відбувається імітація соціальних або ділових стосунків, які ускладнюються ігровими ситуаціями. У таких проектах ступінь творчості дуже високий.

Об’єктами, що стимулюють пізнавальну активність під час дослідження можуть бути:

  • нова іграшка;
  • казкові персонажі;
  • жива, нежива природа;
  • спілкування з однолітками та дорослими;
  • питання;
  • спостереження;
  • експериментування;
  • пізнавальне середовище.

Метод проектів впроваджуємо в роботі з батьками, досліджуючи родинні стосунки для спільного навчання та виховання дошкільнят.

Успішність формування мотиваційного компонента значним чином залежить від наявності дидактичного матеріалу. Вдалий добір і доцільне використання його на заняттях полегшує дітям пізнання дійсності, сприяє засвоєнню матеріалу та розвитку пізнавальної активності.  Дидактичний матеріал з розвитку математичної компетентності сучасний, яскравий, динамічний, його періодично змінюють. Цей матеріал сприяє підвищенню ефективності навчання, допомагає залучати дітей до пізнавального розвитку.

Для самостійної  пізнавальної діяльності у групах створені куточки пізнавальної активності. У вільне користування дітям даються геометричні головоломки, танґрами, лічильні палички, мозаїки та інші ігри різної складності. Асортимент навчально-ігрового матеріалу привертає увагу дітей, викликає бажання діяти з ним.

            «Освітня лінія «Гра дитини» передбачає розвиток у дітей творчих здібностей, самостійності, ініціативності, організованості в ігровій діяльності та формування у них стійкого інтересу до пізнання довкілля і реалізації себе в ньому В групах в наявні  виготовлені вихователями дидактичні ігри логіко-математичного спрямування: «Склади квітку», «Як діяти?»,  «Сад – город»», «Склади куб», та ін..

Для налагодженої роботи систематизовані  конспекти занять, перспективне планування роботи з дітьми,  рекомендації для батьків, методична література.  Упорядковані папки, які містять в собі ілюстрований матеріал для розвитку логічного мислення дітей (орієнтація у просторі, орієнтація у часі, геометричні фігури, вирішення задач, логічні завдання тощо); в наявності таблиці для проведення занять з математики; підібраний різноманітний роздавальний матеріал для дітей (матрійки, грибочки, тварини,  геометричні фігури тощо). Вдалий добір і доцільне використання його на заняттях полегшує дітям пізнання дійсності, сприяє засвоєнню матеріалу.

Помічаємо у дошкільнят сформовану активність з пізнавального розвитку, а саме:

- вміють аналізувати будь-яке ціле, його частини, елементи, визначати властивості, їх зв'язки, відносини;

-  встановлюють причинно- наслідкові звязки;

-  порівнюють, узагальнюють;

- розмірковують, роблять висновки;

- надають аргументи і докази.

 

                       

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Нема результатів.